Театр "Актор" виник 1987-го року як виклик тій жорстокій системі законів, де цікава роль - суперприз в лотерею, де актор - найбільш залежна істота, де забувають, що саме йому випадає щастя і відповідальність щовечора дивитися у вічі одночасно десяткам, сотням глядачів. Але існує ще один закон: того, хто мріє про сцену і не уявляє свого життя поза нею - Актора з великої літери, не зупинять ніякі системи, ніякі закони.
         Акторська кар'єра художнього керівника театру "Актор", народного артиста України Валентина Шестопалова розпочалась в 11 років з головної ролі у виставі "Друг мой, Колька", а найпершим режисером - у Львові, в драмгуртку Палацу піонерів - став Роман Віктюк. Далі була студія в театрі ім.І.Франка, навчання у ГІТІСі в Москві, робота у Львові, тоді Київ - Театр Поезії, трупа театру російської драми ім. Лесі Українки. Здавалося б, карколомні можливості, але, на жаль, цікавих ролей пропонували мало. Сам Валентин Шестопалов зізнавався у одному з інтерв'ю: "Над чим працювати, коли нема ролей? А насамперед над собою. Вчитися, поповнювати знання, вивчати життя, акторську роботу інших, готувати поетичні програми або моновистави, одне слово - формувати свою особистість, "шліфувати" професіоналізм. Усе згодиться. Іноді, навіть, аби довести своє право на цікаву роботу". І слова у Валентина Шестопалова не розходилися з ділом. У Київському державному академічному театрі російської драми він самостійно зробив і показав моновиставу "Записки божевільного" за М.Гоголем, але у репертуар театру вистава не увійшла. Саме тоді надійшов час реалізувати давню мрію - створити свій театр, де кредо і заповідь винесені у назву - "Актор". Перший сезон відкрився у квітні 1987-го виставою "Лавка" О.Гельмана - зворушливою, глибокою історією про чоловіка і жінку, котра починається як легкий флірт, а переростає у пошук взаєморозуміння і підтримки.
Далі були "Записки божевільного" - ця моновистава набула особливого резонансу в театральному житті Києва, стала лауреатом багатьох конкурсів та фестивалів як в Україні, так і за кордоном. Обидві вистави й досі в репертуарі, й досі користуються величезною популярністю у глядача.
Перші чотири сезони театр "Актор" існував як театр-кафе і заповнив нішу, якої таки бракувало у Києві. Вистави відбувалися в приміщенні кафе "Термок" о 21.30 вечора. В такий час як-правило діти засинають після вечірньої казки, а батькам навіть немає куди подітися. Поласувати кавою, соком, морозивом можна скрізь, але не скрізь до меню додається, як писали тодішні театральні критики: "серйозна, непроста, часом жорстока вистава, де за тривіальним сюжетом випадкового роману відкриваються об'ємні, глибокі, виняткові людські характери".
Від часу створення, "Актор" налічує у своєму репертуарі понад 20 п'єс (кількість вистав вже вимірюється тисячами). Серед них "Емігранти" С.Мрожека, "Рондо" за творами В.Розова і М. де Гельдерода, "Маленький принц" Екзюпері, "Блакитна троянда" Лесі Українки, п'ять вистав для дітей.
         Ще напприкінці 80-х Валентин Шестопалов визначав: "Для мене театр "Актор" - це спосіб самоствердження, реалізація найпотаємніших творчих мрій, можливість працевлаштування моїх товаришів. Ми не зачиняємо двері ні перед ким." І ці слова не були пустими. Так, для актриси Галини Стефанової зустріч з Валентином Шестопаловим стала доленосною в творчому житті: її моновистава "Стіна" в постановці Миколи Мерзлікіна знайшла прихисток, підтримку і своє місце в театральному житті саме під дахом театру "Актор". Ця вистава, відзначена премією "Київська пектораль", побувала з гастролями в Торонто, Оттаві (Канада), Вроцлаві (Польща), Ризі (Латвія), Маладзечна (Білорусь).
         Нагород "Акторові" не бракує. Вистави театру стали лауреатами та призерами таких фестивалів, як "Херсонеські ігри" (1994 р.), "Слав'янські зустрічі" (1995р.), "Мистецьке березілля" (1996 р.), "Київська парсуна" (1997 р.), "Розкуття" (2000 р.), "Київська пектораль" (1996, 1997,2003 рр.) тощо.
Довгий час разом з Валентином Шестопаловим на кону "Актора" працюють провідні актори київських театрів Ольга Когут ("Лавка" О.Гельмана), Олександр Хорошко (“Академія сміху” К. Мітані), Алла та Олег Маслєннікови ("Граємо Стріндберґа" Ф.Дюрренматта), Ірина Калашнікова та Сергій Мельник (“Смак черешні” А.Осецької), Галина Стефанова ("Клеопатра" ("Гра тіней") Ю.Едліса), заслужені артисти Наталія Кудрявцева ("Крик" Т.Уільямса), Лариса Руснак ("Ґітель і Джеррі" ("Двоє на качелях") У. Ґібсона), Віктор Алдошин ("Чеське фото" О.Галіна), "Клеопатра" Ю.Едліса, народна артистка Лідія Яремчук ("Листи любові" О. Ґерні) та інші.
Вже вкотре глядач приходить у затишний зал театру "Актор", поринає в теплу, привітну атмосферу, виплекану незмінним директором Тетяною Родіоновою, котра була "мотором" ідеї виникнення "Актора" ще від самого початку його створення. Тоді в рецензіях на вистави театру писали: "глядач залишає зал розмірковуючи про істини, що їх ми називаємо вічними". Тепер так само...
Художній керівник театру - народний артист України Валентин Шестопалов
Директор театру - Тетяна Родіонова
Заступник директора - Тетяна Скороход
Зав. постановчою частиною – Олександр Васильков
Зав. літературною частиною – Нонна Стефанова
початок вистав: у будній день - о 19-00; у вихідні - о 17-00
Телефони: 272-27-03, 482-10-48, 418-05-93